Єдина ціна на газ – це правильно, але її величина незрозуміла PDF Друк e-mail
Написав NRU misto   
П'ятниця, 20 травня 2016, 13:10

sokolovЄдина для всіх споживачів ціна природного газу 6.879 гривень за 1000 кубометрів встановлена Кабінетом Міністрів України з 1 травня 2016 року. При цьому відмінено всі пільги і норми, які діяли до вказаного часу. Обгрунтованість такого підходу дискутують багато політиків і урядовців, реально відстоюючи насамперед свої інтереси. Зокрема: окремі політики критикують високу ціну, а урядовці виправдовують це ринковими чинниками, вимогами МВФ, покриттям додаткових витрат за рахунок бюджетних субсидій, або ж ще чимось. Все це переростає в довготривалу дискусію з багатьма негативами тощо. У цьому зв’язку варто відзначити таке:
1. Встановлення єдиної ціни на газ у теперішніх українських реаліях практично унеможливлює перепродаж «дешевого» газу за більшу ціну іншим споживачам, тобто такого виду корупційні діяння. Запроваджуючи її, підсилюється роль держави у ринковому забезпеченні своїх громадян. Після запровадження надійного обліку та контролю якості газу, можна буде перейти до схеми різного рівня цін для різних груп споживачів – така практика є в багатьох розвинутих країнах.2. Єдина ціна, у комплексі із згаданими іншими заходами, сприятиме наведенню порядку в газовій сфері.
3. Масові субсидії реально означають, серед іншого, збереження імперських (радянських) принципів поведінки у газовій галузі. Таким чином хіба, що збільшується залежність особи від держави – особливість авторитарних режимів. А самих субсидій не вистачить вже через якийсь час (через 1 рік, 2, чи 3, чи ін.).
4. МВФ ініціативно ніколи не займався комунальними тарифами, а навпаки – вивчає пропозиції української сторони – яким чином наш уряд планує збалансувати бюджет. Якщо з нашого боку, серед іншого, пропонується збільшити надходження за рахунок комунальних платежів (гарантовано), МВФ з цим погоджується.
Підсумовуючи написане, можна сказати, що встановлення єдиної ціни на газ (принаймні тимчасово - на якийсь період) може стати позитивним кроком у правильному напрямку в комплексі з іншими заходами, зокрема, – із підвищенням доходів українських громадян. Скоріш за все, такі заходи можуть тривати кілька років – до повного запровадження обліку та контролю газу тощо. Пізніше можна проробляти питання оптимізації – в т.ч. різної ціни для різних груп споживачів, різних пір року, доби тощо. Якщо ж зростання доходів населення у зв’язку з підвищенням тарифів не заплановані, то згадана акція ризикує мати дуже негативні наслідки.
Варто наголосити: «може стати»! Йдеться про факт єдиної ціни, а не про її абсолютне значення 6.879 гривень за 1 кубометр. Це абсолютне значення малозрозуміле і непрозоре. Звідки воно береться, як виходить, як обгрунтовується не ясно. Чому не 7, 8, 2, 3, 4, 5? До речі, підрахунок за методикою, яка була доступна у 2007 – 2010 роках, дає менше 4 гр. за кубометр. Але може бути, що це колишній погляд на сучасність, який чогось не враховує.
Разом з тим, сьогоднішня ситуація (страх серед народу, дискусії і догадки експертів тощо) показує, що проблемою у питанні встановлення єдиної ціни на газ є слабка інформаційно-роз’яснювальна робота насамперед серед населення та в експертному середовищі – зокрема, з метою пояснення, що ця ціна є лише один крок у комплексі заходів, які передбачають і підвищення доходів. Її повинен робити уряд.

Богдан Соколовський