Статут Народного Руху України
Статут Народного Руху України PDF Друк e-mail
П'ятниця, 23 квітня 2010, 15:23

Державнiсть, Демократiя, Реформи!
Народний Рух України

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Народний Рух України (НРУ‚ Рух) — масова політична партія‚ що виникла і діє як вияв народної ініціативи за оновлення суспільства‚ державну незалежність України‚ побудову національної демократичної держави.
2. Головною метою діяльності Руху є:
- утвердження державної незалежності України;
- розбудова української національної демократичної держави.
3. Рух ставить перед собою такі завдання:
а) сприяти перетворенню України в національну демократичну правову державу‚ покликану забезпечити вільний розвиток особистості‚ захист прав людини і нації‚ безперешкодне здійснення демократичних свобод;
б) домагатися побудови в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки з пріоритетом приватної власності; надійного захисту інтересів виробників і споживачів; високого життєвого рівня; інтеґрації України в європейську та світову економічні системи;
в) сприяти духовному відродженню української нації‚ всебічному розвиткові української мови і культури‚ подоланню наслідків політики русифікації‚ відродженню історичної пам´яті і національної свідомості громадян України;
г) сприяти захисту і примноженню культурних‚ політичних та господарських традицій українського народу‚ відстоювати християнські та загальнолюдські цінності; недоторканість особи та приватної власності‚ гармонійну взаємодію особи‚ родини‚ нації‚ суспільства та держави;
ґ) сприяти всебічному розвиткові мов і культур національних меншостей та етнічних груп‚ що проживають на території України‚ стояти на захисті їхніх життєвих прав та інтересів;
д) надавати допомогу українцям в інших державах у їхньому прагненні до збереження власної національної самобутності‚ розвитку їхньої культури‚ освіти; сприяти їхнім культурним та економічним зв´язкам з Україною; сприяти поверненню українців‚ які того бажають‚ на їхню історичну батьківщину;
е) відстоювати національні інтереси України‚ домагатися гарантій безпеки її громадян і прагнути побудови безпечного і стабільного громадянського суспільства.
4. Рух підтримує взаємини і співпрацює з політичними партіями‚ громадськими‚ у тому числі національно-культурними‚ релігійними організаціями‚ іншими добровільними об´єднаннями громадян, які своєю діяльністю забезпечують розбудову Української національної демократичної держави, у розв´язанні назрілих питань державного й суспільного життя в Україні‚ бере участь у виборчих кампаніях з погодженою платформою чи висуненні спільних кандидатів‚ проведенні спільних заходів тощо.
Рух налагоджує зв´язки та співпрацю з партіями та іншими об´єднаннями громадян за межами України та іноземними громадянами у відповідності з чинним законодавством.
5. Налагоджуючи зв´язки і підтримуючи відношення з будь-якою ланкою політичної системи України‚ Рух виходить з того‚ що такі стосунки мають ґрунтуватися на засадах доброї волі‚ невтручання‚ демократичного діалогу та взаємної поваги.
6. Рух як політична партія діє відповідно до своєї Програми та свого Статуту в межах Конституції та законів України. Рух бере участь у формуванні органів державної влади та органів місцевого самоврядування‚ а також у здійсненні і реалізації Програми через своїх представників‚ обраних та призначених до органів державної влади та органів місцевого самоврядування всіх рівнів.
7. Рух діє демократичними‚ конституційними методами‚ з дотриманням принципів гласності‚ плюралізму думок‚ неприпустимості переслідування за переконання‚ поваги до особистості. Рух заперечує будь-яку дискримінацію‚ міжнаціональну‚ релігійну та всяку іншу ворожнечу й насильство та їх проповідування.
8. Рух здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства таким чином:
а) співпрацює з державними установами‚ органами державної влади всіх рівнів та органами місцевого самоврядування‚ політичними партіями та іншими об´єднаннями громадян‚ які ставлять за мету розбудову незалежної Української держави‚ у розв´язанні питань‚ передбачених Програмою та Статутом Руху;
б) бере участь у виборчих кампаніях‚ висуває власних кандидатів у депутати, в межах чинного законодавства ініціює питання про відкликання депутатів та міських, селищних, сільських голів, які не виправдали довір´я виборців;
в) узагальнює‚ розробляє та подає органам законодавчої та виконавчої влади пропозиції‚ що випливають із завдань Програми Руху; пропонує місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування проекти рішень з різних питань місцевого значення;
г) організовує вивчення громадської думки і публікує результати‚ вносить пропозиції щодо референдумів і бере участь у їх проведенні;
ґ) бере участь у формуванні органів державної влади та органів місцевого самоврядування; застосовує законні методи впливу на органи державної влади та місцевого самоврядування;
д) домагається дотримання в Україні положень Загальної декларації прав людини‚ Заключного акту Гельсінської наради з питань безпеки та співпраці в Європі‚ інших міжнародних угод з питань захисту людських прав;
е) сприяє відродженню національних традицій та звичаїв‚ бере участь в організації відзначення пам´ятних національних дат і свят;
є) здійснює видавничу діяльність згідно з чинним законодавством; видає свої газети‚ бюлетені‚ інформаційні листки; розповсюджує інформацію у вигляді летючок‚ плакатів‚ звернень‚ відкритих листів‚ а також через засоби масової інформації;
ж) організовує різні види громадських робіт; доглядає за пам´ятками історико-культурної спадщини;
з) організовує диспути‚ колоквіуми з актуальних питань‚ створює експертні комісії‚ організовує лекції‚ проводить культурні‚ доброчинні заходи;
и) сприяє активізації підприємницької діяльності‚ розвиткові приватного господарства в місті і на селі;
і) організовує і проводить мітинги‚ збори‚ демонстрації‚ марші‚ походи‚ пікетування та інші масові заходи.
9. Рух об´єднує громадян України незалежно від їхньої національності‚ приналежності до громадських організацій‚ релігійних переконань‚ статі‚ соціального стану. На досягнення цілей та здійснення завдань, передбачених його Програмою та Статутом, Рух утворює коаліції та блоки. Рух представляє і захищає своїх членів у державних та громадських організаціях.

ІІ. УЧАСТЬ У НАРОДНОМУ РУСІ УКРАЇНИ

10. Членом Руху може стати громадянин України з 18-річного віку‚ який визнає Програму та Статут Руху‚ своєю діяльністю сприяє досягненню мети та здійсненню його завдань і не перебуває в інших політичних партіях.
11. Вступ у члени Руху здійснюється на основі письмової заяви за наявності письмових рекомендацій двох членів Руху із партійним стажем не менше одного року.
Рішення про прийняття в члени Руху ухвалює первинний осередок Руху після розгляду заяви та рекомендацій у присутності заявника. Рішення про прийом до Руху, ухвалене первинним осередком Руху, затверджується керівним органом (радою або проводом) районної організації Руху за поданням голови осередку. Особа набуває статусу члена НРУ з моменту затвердження рішення про прийняття до Руху районною організацією.
Право прийняття у члени Руху мають також керівні органи - районні та обласні (крайові) проводи та ради, Політична Рада Руху, Центральний Провід Руху. Прийняття до Руху цими органами здійснюється на тих же підставах і в тому ж порядку, що й осередком. Рішення цих органів про прийняття до Руху не потребує затвердження.
12. Член Руху має членський квиток, зразок якого затверджується Центральним Проводом Руху. Членські квитки Руху мають єдину нумерацію і є документами суворої звітності.
13. Член Руху сплачує членські внески. Розмір щомісячного членського внеску визначається членом Руху особисто‚ але не може бути меншим від мінімального рівня‚ встановленого обласною (крайовою) організацією Руху.
14. Особовий облік членів Руху ведеться на всіх структурних рівнях організації – у первинному осередку, районній та обласній (крайовій) організації, Апараті Центрального Проводу Руху.
Заяви про вступ до Руху разом з рекомендаціями зберігаються в органі‚ який проводив прийом у члени Руху. Оригінали або копії заяв та облікові картки членів Руху зберігаються в районних організаціях Руху. Копії облікових карток зберігаються також в управах обласних організацій та Апараті Центрального Проводу Руху.
15. Члени Руху об´єднуються в первинні осередки. Кожен член Руху належить до одного з первинних осередків.
Член Руху, який протягом двох місяців без поважних причин не стоїть на обліку в жодному осередку, вважається таким, що вибув з Руху.
16. Особи, прийняті до Руху первинним осередком, стають на облік у цьому осередку.
Особи, прийняті до Руху керівними органами, стають на облік у первинному осередку за їх особистою письмовою заявою і згодою осередку.
Член Руху при переході до іншого осередку у тій же районній організації ставиться на облік первинним осередком за його особистою письмовою заявою та за згодою цього осередку. Про зміну місця обліку ставиться до відома районна організація.
Член Руху при переході до осередку в іншій районній організації ставиться на облік первинним осередком за його особистою письмовою заявою та за згодою цього осередку за наявності облікової картки, виданої попередньою районною організацією. Облікова картка передається до районної організації головою осередку.
Районна організація зобов’язана передати інформацію про перехід члена Руху до іншого осередку до вищих структурних ланок Руху.
17. Член Руху має право:
– висловлювати в межах організацій Руху свої погляди та подавати пропозиції стосовно діяльності Руху до будь-якого керівного органу Руху;
– брати участь в організації заходів відповідно до Програми та Статуту Руху;
– брати участь у виборах до керівних органів Руху‚ висувати свою та інші кандидатури‚ бути обраним до органів Руху відповідно до Статуту Руху;
– на захист Рухом його честі і гідності;
– отримувати інформацію про діяльність Руху, його структур та керівних органів;
– оскаржити у керівних органах вищого рівня рішення організації нижчого рівня, які його стосуються;
– об’єднуватися разом з іншими членами Руху у первинні осередки;
– переходити до іншого осередку за згодою цього осередку;
– вільно виходити з Руху.
18. Член Руху зобов’язаний:
– діяти відповідно до цілей і завдань Руху‚ визначених Статутом та Програмою Руху‚ обов’язковими рішеннями керівних органів Руху;
– керуватися Статутом та Програмою Руху‚ пропагувати їх‚ робити свій внесок у здійснення завдань Руху;
– дбати про зміцнення впливу та авторитету Руху;
- брати участь у заходах Руху;
- сплачувати членські внески;
– у своїй діяльності дотримуватися норм моралі та ділової конструктивної критики;
– брати участь у роботі свого первинного осередку.
19. За рішенням керівних органів Руху може проводитися перереєстрація членів Руху. Перереєстрація відбувається у встановлені рішенням строки за особистої участі члена Руху на засіданнях первинних осередків або загальних зборах районних (інших з статусом районної) організацій Руху.
Особиста перереєстрація членів Руху може відбуватися на засіданнях керівних органів Руху (крім конференцій та З’їзду Руху), а також в особливих випадках - на засіданнях оргкомітетів, створених відповідно до статей 70 та 83 Статуту.
Центральний Провід Руху приймає рішення про проведення перереєстрації в усій партії або в окремій обласній (крайовій) чи районній (іншій з статусом районної) організації.
Обласна (крайова) рада Руху приймає рішення про проведення перереєстрації в окремій районній (іншій з статусом районної) організації чи окремого первинного осередку.
Провід обласної (крайової) організації або районна рада Руху приймає рішення про перереєстрацію членів окремого первинного осередку.
Про проходження членом Руху перереєстрації робиться відмітка у членському квитку. Після завершення перереєстрації членський квиток без відмітки про перереєстрацію втрачає чинність.
20. Вибуття з членів Руху відбувається:
а) за особистою заявою;
б) у випадку, коли член Руху протягом більше як двох місяців без поважних причин не стоїть на обліку в жодному первинному осередку;
в) внаслідок відмови від перереєстрації або її непроходження у встановлений термін;
г) внаслідок втрати особою громадянства України;
ґ) внаслідок набуття особою членства в іншій політичній партії;
д) внаслідок виключення з Руху.
У випадках, передбачених пунктами а) – ґ), первинний осередок або керівний орган Руху приймає рішення про визнання особи такою, що вибула з Руху. Про таке рішення повідомляється усі структурні рівні Руху, на яких ведеться особовий облік членів Руху.
21. Член Руху‚ який порушив Програму чи Статут Руху‚ перешкодив здійсненню діяльності Руху або завдав шкоди авторитетові Руху‚ може підлягати стягненню у вигляді застереження або догани. Стягнення накладається рішенням осередку або ухвалою керівного органу Руху. Ухвала про стягнення приймається обласним або центральним керівним органом Руху після висновку відповідно обласної або Центральної контрольно-ревізійної комісії.
Рішення про накладення стягнення доводиться до відома члена Руху, на якого воно накладене, під розписку або надсилається йому рекомендованим листом. Рішення про стягнення протягом місяця може бути оскаржене членом Руху, на якого воно накладене, до вищого керівного органу Руху. Заява про оскарження повинна бути розглянута протягом не більше ніж двох місяців. Про наслідки розгляду оскарження заявникові надається письмова відповідь.
22. Член Руху‚ який грубо порушив Програму чи Статут Руху‚ обов’язкові рішення керівних органів партії, суттєво перешкодив здійсненню діяльності Руху або завдав значної шкоди авторитетові Руху‚ може бути виключений з партії.
Порушення членом Руху ухвал вищих органів з виборчих питань‚ прийнятих у межах їхньої компетенції‚ чи протидія їх здійсненню є підставою для виключення з Руху.
Виключення з Руху (з урахуванням обмежень, встановлених статтями 23 та 24 Статуту) здійснюється:
– за рішенням зборів первинного осередку‚ яке затверджується керівним органом районної організації;
– за рішенням районної конференції (загальних зборів) або районної ради Руху;
– за рішенням обласної (крайової) конференції, обласної (крайової) ради або проводу обласної (крайової) організації Руху після висновку обласної контрольно-ревізійної комісії;
– за рішенням Центрального Проводу Руху, Політичної Ради Руху після висновку Центральної контрольно-ревізійної комісії.
Всеукраїнські Збори (З’їзд) Руху мають право виключення з Руху будь-якого члена Руху.
23. Рішення про виключення з Руху членів керівних органів Руху може прийматися:
а) щодо членів районної ради Руху – районною конференцією, керівним органом обласної (крайової) організації, Політичною Радою Руху, Центральним Проводом Руху;
б) щодо членів обласної (крайової) ради Руху та обласної контрольно-ревізійної комісії – обласною (крайовою) конференцією, Політичною Радою Руху, Центральним Проводом Руху;
в) щодо членів фракції Руху у Верховній Раді України, які не є членами Центрального Проводу чи Центральної контрольно-ревізійної комісії Руху, – Центральним Проводом Руху.
24. У разі, якщо член Центрального Проводу чи Центральної контрольно-ревізійної комісії Руху грубо порушив Програму чи Статут Руху або завдав шкоди авторитетові Руху, Центральний Провід Руху може після висновків Центральної контрольно-ревізійної комісії двома третинами свого статутного складу прийняти рішення про призупинення цією особою виконання обов’язків члена Центрального Проводу чи Центральної контрольно-ревізійної комісії або про призупинення його членства в Русі до прийняття відповідної ухвали Всеукраїнськими Зборами (З’їздом) Руху.
Таке рішення до його розгляду Всеукраїнськими Зборами (З’їздом) Руху може бути скасоване Центральним Проводом Руху у тому ж порядку не раніше, ніж на наступному засіданні.
25. Рішення про виключення з Руху може бути оскаржене особою, щодо якої воно прийняте, до вищого керівного органу Руху, вказаного у статті 23 Статуту, або безпосередньо до обласної чи Центральної контрольно-ревізійної комісії протягом одного місяця з дня його прийняття. Заява про оскарження має бути розглянута у термін до трьох місяців; рішення відповідним органом приймається у тому ж порядку, що і рішення про виключення.
До прийняття остаточного рішення за особою, щодо якої прийняте рішення про виключення з Руху, зберігаються права та обов’язки члена Руху, за винятком права бути обраним до керівних органів Руху. Повноваження раніше обраного члена керівного органу Руху на час розгляду справи про його виключення призупиняються.
26. Особи, що вибули з Руху на підставах, передбачених пунктами а)–ґ) статті 20 Статуту, мають право на звернення щодо їх поновлення в Русі при умові усунення вказаних підстав та на збереження відповідного партійного стажу. Заяви про поновлення в Русі осіб, які вибули з Руху, розглядаються на тих же підставах, що і заяви про прийом у партію. Рекомендації двох членів партії при цьому не обов’язкові. Збори осередку або відповідний керівний орган Руху приймають рішення щодо поновлення заявника в Русі та стосовно збереження його попереднього партійного стажу. Рішення осередку щодо поновлення в Русі та стосовно збереження партійного стажу підлягає затвердженню районною радою Руху.
27. Особи, виключені з Руху на підставі статті 22 Статуту, мають право на звернення щодо їх поновлення в Русі:
– особи, виключені зборами осередку – до цього ж осередку або до керівного органу Руху;
– особи, виключені районною конференцією або районною радою Руху, проводом обласної (крайової) організації – до обласної (крайової) ради Руху або Центрального Проводу Руху;
– особи, виключені обласною (крайовою) конференцією або радою Руху, Центральним Проводом Руху – до Центрального Проводу Руху.
Рішення первинного осередку про поновлення в Русі особи, раніше виключеної з Руху, затверджується районною радою Руху.
Рішення керівного органу Руху щодо поновлення в Русі розглядається з заслуховуванням позиції органу (осередку), який приймав рішення про виключення з Руху.
Особи, виключені з Руху Всеукраїнськими Зборами (З’їздом) Руху, можуть бути поновлені в Русі рішенням Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху за поданням Центрального Проводу Руху.
Поновлення в Русі повинно супроводжуватися рішенням стосовно збереження попереднього партійного стажу поновленого.
27-1. Член Руху, обраний або призначений на посаду, несумісну з членством у політичній партії, має право зупинити членство у Русі на час перебування на вказаній посаді. Зупинення членства у Русі відбувається шляхом подання членом Руху письмової заяви до проводу відповідної обласної (крайової) організації або Політичної Ради Руху із зазначенням підстави зупинення членства в Русі. Провід обласної (крайової) організації або Політрада Руху беруть до відома заяву і повідомляють про зупинення членства організацію (осередок) Руху, на обліку в якій перебуває член Руху.
Член Руху, який зупинив членство у Русі, після припинення дії причин, які викликали зупинення членства, може відновити членство у Русі. Відновлення членства відбувається шляхом подання письмової заяви до проводу відповідної обласної (крайової) організації або Політичної Ради Руху. Провід обласної (крайової) організації або Політрада Руху беруть до відома заяву і повідомляють про відновлення членства в Русі організацію (осередок) Руху, на обліку в якій перебував член Руху.
Якщо особа, яка зупинила членство в Русі, протягом шести місяців після припинення дії причин, які викликали зупинення членства, не відновлює членства в Русі, вона вважається такою, що вибула з Руху.

28. Первинні осередки та районні (міські, селищні, сільські) організації Руху можуть створювати групи прихильників Народного Руху України. Прихильники Руху можуть запрошуватися на збори осередку, загальні збори районної (міської, селищної, сільської) організації Руху з правом дорадчого голосу, брати участь в організації та проведенні масових акцій та виборчих кампаній Руху. Статус прихильника не надає особі прав члена Руху.

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ

29. Організаційну структуру Руху складають такі ланки:
- первинні осередки;
- районні (міські, міськрайонні чи інші з статусом районних) організації (районні осередки), Севастопольська міська організація (осередок) Руху;
- обласні (крайові) організації‚ Київська міська з статусом обласної (крайової) організації;
- центральні керівні органи Руху.
У межах району (міста) чи області існує одна районна (міська) чи обласна (крайова) організація Руху.
За рішенням обласної (крайової) ради Руху може створюватися міськрайонна організація Руху, діяльність якої поширюється на територію міста обласного значення та однойменного району і яка має статус районної.
30. У межах села, селища, міста районного значення осередки можуть об’єднуватися у сільську, селищну, міську організацію Руху, яка не має статусу структурної ланки Руху.
У місті з районним поділом створюються міська організація та районні організації (осередки) Руху. За рішенням обласної (крайової) ради Руху статус районної набуває або міська організація, або районні (в місті) організації (осередки). У першому випадку районні організації (осередки) не мають статусу структурних ланок Руху. У другому випадку міська організація Руху не має статусу районної і діє на правах міського об’єднання Руху.
31. Обласні (крайові), районні (інші з статусом районних) організації (районні осередки) реєструються у керівних органах Руху у порядку, передбаченому Статутом. На підставі внутрішньої реєстрації обласні (крайові), районні (інші з статусом районної) організації (районні осередки) проходять державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку і після цього набувають статусу юридичної особи.
Обласна (крайова) рада Руху приймає ухвалу про внутрішню реєстрацію відповідного сільського, селищного, міського (в містах районного значення), районного (у місті) осередку чи організації Руху. На підставі цієї ухвали та свідоцтва про внутрішню реєстрацію відповідна організація (осередок) проходить державну реєстрацію у встановлену законодавством порядку.
Міська (у місті з районним поділом) організація, яка не має статусу районної, проходить державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку на підставі ухвали обласної (крайової) ради Руху та свідоцтва про внутрішню реєстрацію.

А. Первинні осередки Руху
32. Первинний осередок - постійно діюча низова ланка Руху. Первинний осередок утворюється не менше ніж трьома членами Руху на добровільних засадах за згодою відповідної районної (іншої з статусом районної) організації або, за її відсутності, обласної (крайової) організації Руху, на обліку в якій стоять ці члени Руху. Створені і зареєстровані у відповідній районній організації первинні осередки реєструються відповідно до вимог чинного законодавства України.
Створення нового осередку може відбутися лише після повідомлення ініціаторів до районної, а за її відсутності - обласної (крайової) організації Руху та отримання згоди їх керівних органів.
33. Первинний осередок у своїй діяльності керується Програмою та Статутом Руху, ухвалами керівних органів Руху та організовує своїх членів на виконання визначених ними завдань. Форми роботи осередку, план діяльності визначаються самим осередком.
Ухвали керівних органів Руху з програмних‚ статутних та виборчих питань обов´язкові для виконання осередками. Відмова у виконанні ухвал керівних органів Руху з інших питань повинна бути мотивованою і затверджується рішенням зборів осередку. У такому випадку районна організація може рішенням свого керівного органу звільнити осередок від виконання цієї ухвали.
34. Осередок:
а) веде облік членів Руху;
б) приймає до Руху нових членів;
в) проводить перереєстрацію членів Руху відповідно до ст.19 Статуту;
г) має право накладати стягнення на членів Руху відповідно до ст.21 Статуту;
ґ) має право виключення з Руху відповідно до ст.22 Статуту;
д) розглядає заяви про поновлення у Русі відповідно до ст.26 та 27 Статуту;
е) організовує ознайомлення членів Руху з документами та рішеннями керівних органів Руху;
є) організовує та здійснює заходи Руху відповідно до програмних завдань‚ статутних вимог та рішень керівних органів;
ж) проводить збори членів осередку не рідше одного разу на місяць.
35. Осередок діє на громадських засадах.
Організовує роботу осередку‚ репрезентує його у керівних органах Руху‚ звітує перед осередком‚ розпоряджається коштами осередку за його рішенням голова осередку.
Голова осередку обирається з числа членів Руху на загальних зборах осередку терміном на один рік. Збори за своїм рішенням можуть обирати на той же термін також інших посадових осіб та керівні органи осередку (заступників‚ раду осередку‚ скарбника та ін.).
Районна (міська) рада Руху або провід районної (міської) організації Руху може вносити на розгляд зборів осередку рекомендації щодо кандидатури голови осередку.
36. Збори осередку скликаються головою осередку або на вимогу не менше третини його членів. Збори осередку можуть бути також скликані рішенням районної або обласної (крайової) ради Руху чи проводу відповідної організації.
Збори первинного осередку, як правило, є відкритими. Збори осередку чинні за участі в них не менше половини членів осередку. Всі питання вирішуються звичайною більшістю голосів від числа присутніх членів осередку. У роботі зборів осередку можуть брати участь з правом дорадчого голосу представники керівних органів Руху. Про проведення зборів осередку заздалегідь ставиться до відома районна рада Руху.
37. Кошти осередку формуються за рахунок членських внесків та пожертв, а також коштів, переданих осередкові районною або обласною (крайовою) організацією Руху. Частину суми внесків осередок передає до районної організації. Розмір відрахувань визначається рішенням районної ради Руху.
38. У випадках грубих порушень Програми‚ Статуту чи ухвал керівних органів, дій‚ які перешкодили здійсненню виборчої політики Руху або нанесли суттєву шкоду авторитетові Руху‚ районна рада або провід обласної (крайової) організації Руху має право своєю ухвалою скликати позачергові звітно-виборні збори осередку, припинити діяльність осередку з його розформуванням, призначити перереєстрацію членів осередку.
Осередок має право оскаржити таку ухвалу протягом 15 днів з часу ознайомлення з нею голови осередку до керівного органу Руху вищого рівня або обласної чи Центральної контрольно-ревізійної комісії. Заява про оскарження має бути розглянута протягом двох місяців.
Призначені ухвалою районної ради чи проводу обласної (крайової) організації Руху позачергові збори осередку, як правило, проводить представник‚ призначений районною радою Руху.
У випадку припинення діяльності осередку ухвалою районної ради Руху належність до Руху членів цього осередку може бути індивідуально підтверджена шляхом проведення їх перереєстрації за рішенням відповідного керівного органу Руху, закріпленням членів Руху за іншим існуючим осередком чи створенням нового.

Б. Районна ланка організаційної структури Руху
39. Районна ланка організаційної структури Руху складається з районних, міських (міст обласного значення), районних (у місті) організацій (районних осередків), Севастопольської міської організації (осередку) Руху, які мають статус районної організації відповідно до статей 29 та 30 Статуту. Територія, на яку поширюється діяльність організації, визначається межами відповідної адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району в місті).
40. Районна (інша з статусом районної) організація (районний осередок) проходить внутрішню реєстрацію за рішенням обласної (крайової) ради Руху, стає на облік в управі обласної (крайової) організації Руху та отримує свідоцтво про реєстрацію в обласній (крайовій) організації. Таке свідоцтво служить підтвердженням легального статусу районної організації в Народному Русі України.
41. Районна організація Руху в своїй діяльності керується Програмою та Статутом Руху, ухвалами центральних і обласних (крайових) керівних органів Руху.
Ухвали керівних органів Руху з програмних‚ статутних та виборчих питань є обов´язковими до виконання районною організацією. У разі наявності об´єктивних перешкод для виконання іншої ухвали вищого органу, яка стосується поточної діяльності Руху‚ районна рада Руху може протягом не більше як двох тижнів з часу отримання ухвали звернутися до обласної (крайової) організації з мотивованим поясненням. Обласна (крайова) рада або провід обласної (крайової) організації Руху можуть своїм рішенням звільнити районну організацію від виконання відповідної ухвали або підтвердити обов´язковість її виконання.
42. Районна (інша із статусом районної) організація Руху:
а) проводить роботу, спрямовану на реалізацію Програми Руху, ухвал Всеукраїнських Зборів (З’їздів) Руху, центральних, обласних (крайових) та районних керівних органів Руху;
б) веде облік первинних осередків та членів Руху на своїй території;
в) розробляє стратегію і тактику розв’язання місцевих проблем, проводить відповідні заходи;
г) координує роботу первинних осередків, що входять до її складу, надає їм політичну підтримку, організаційну та методичну допомогу;
ґ) формує виборчу політику під час виборів до відповідних територіальних (районних‚ міських‚ районних у містах) органів місцевого самоврядування;
д) вносить пропозиції до обласної (крайової) організації Руху щодо виборчої політики і висунення кандидатів до виборних органів вищого рівня (міста‚ області‚ Верховної Ради) в округах‚ що знаходяться на відповідний території;
е) відповідно до законів України та за погодженням з проводом обласної (крайової) організації здійснює висунення кандидатів на місцевих виборах;
є) відповідно до законів України висуває представників до територіальних, окружних та дільничних виборчих комісій та комісій референдуму на своїй території;
ж) за погодженням з обласною (крайовою) організацією забезпечує проведення виборчої кампанії кандидатів від Руху у виборчих округах на відповідній території; забезпечує аґітацію відповідно до позиції Руху при проведенні референдумів;
з) сприяє формуванню фракцій Руху у відповідних представницьких органах; скеровує діяльність цих фракцій;
и) співпрацює в межах та в цілях, визначених Програмою Руху та рішеннями керівних органів Руху, з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на відповідній території;
і) взаємодіє з місцевими організаціями інших політичних партій, громадських та інших організацій;
ї) вносить пропозиції обласній (крайовій) конференції щодо складу керівних органів обласної (крайової) організації;
й) вносить пропозиції обласній (крайовій) конференції щодо обрання делегатів на Всеукраїнські Збори (З’їзд) Руху;
к) організовує та проводить масові заходи;
л) здійснює іншу діяльність, яка не заборонена законами України та не суперечить Програмі та Статутові Руху.
Районна організація Руху зобов´язана доводити до відома осередків Руху ухвали Всеукраїнських Зборів (З’їздів) Руху‚ заяви Руху, документи Центрального Проводу та Політичної Ради Руху, інформаційні листи Голови Руху, його заступників, ухвали керівних органів та інформаційні документи обласної (крайової) організації Руху.
43. До повноважень міської (міста з районним поділом) організації, яка не має статусу районної відповідно до статті 30 Статуту, належать повноваження, передбачені пунктами в), ґ), д), е), є), ж), з), и), і) к) статті 42 Статуту. Міська організація Руху, яка не має статусу районної, може мати й інші повноваження, які визначаються ухвалою обласної (крайової) ради Руху.
Склад та порядок формування і функціонування керівних органів міської (міста з районним поділом) організації, яка не має статусу районної, які визначаються ухвалою обласної (крайової) ради Руху.
44. Кошти районних організацій складаються з відрахувань первинних осередків‚ добровільних внесків та пожертв, а також коштів, переданих з обласної (крайової) організації Руху. Частину суми внесків районна організація перераховує в обласну (крайову) організацію Руху. Розмір відрахувань встановлюється ухвалою обласної (крайової) ради Руху.
45. Найвищим керівним органом районної організації є районна конференція Руху. В районній організації з чисельністю не більше 40 членів Руху або в районному осередку незалежно від його чисельності замість конференції проводяться загальні збори районної організації Руху.
Про прийняття рішення щодо скликання районної конференції (зборів) Руху голова районної організації невідкладно ставить до відома провід обласної (крайової) організації Руху. Районна конференція (збори) Руху проводиться, як правило, у присутності уповноваженого представника обласної (крайової) організації Руху.
Чергова районна конференція (збори) проводиться не рідше, ніж раз на рік. Рішення про скликання чергової районної конференції (зборів) приймає районна рада Руху.
Позачергова районна конференція (позачергові загальні збори) скликається за рішенням районної ради Руху з її власної ініціативи або на вимогу не менше ніж третини осередків, що є на обліку в районній організації, висловлену рішеннями цих осередків. У випадку наявності таких вимог районна рада Руху зобов’язана прийняти рішення про скликання позачергової конференції (зборів) та встановлення норми представництва.
Позачергова районна конференція (збори) Руху може бути скликана ухвалою обласної (крайової) ради Руху відповідно до статті 70 Статуту чи Центрального Проводу відповідно до статті 83 Статуту або (в особливих випадках) організаційним комітетом з проведення обласної (крайової) конференції Руху, створеним за рішенням Центрального Проводу Руху відповідно до статей 59 та 83 Статуту.
46. Делегати районної конференції обираються осередками Руху з числа членів Руху за нормою представництва, визначеною рішенням про скликання конференції. Члени районної ради Руху є делегатами конференції за Статутом. При визначенні норми представництва районна рада Руху повинна забезпечити, щоби кількість делегатів, які обираються осередками, була не меншою від кількості делегатів за Статутом.
47. Районна конференція Руху відкривається за умови реєстрації для участі в ній не менше двох третин від загальної кількості її делегатів, визначеної відповідно до норми представництва та вимог Статуту.
Загальні збори районної організації (районного осередку) відкриваються за умови реєстрації для участі в них більше половини кількості членів Руху, що стоять на обліку в районній організації (осередку).
48. Районна конференція (загальні збори) може взяти до свого розгляду будь-яке питання діяльності районної організації Руху в межах, визначених Програмою та Статутом Руху. З розглянутих питань конференція (збори) приймає ухвали та заяви.
Рішення конференції (зборів) приймаються звичайною більшістю голосів від числа зареєстрованих делегатів конференції (учасників зборів).
49. Керівним органом районної (іншої з статусом районної) організації (районного осередку) Руху у період між районними конференціями (зборами) є районна (міська) рада Руху. До складу районної ради Руху входять за посадою голова районної організації Руху, його заступник (заступники), голови осередків Руху, що перебувають на обліку в районній організації. До складу районної ради Руху можуть входити також члени ради, обрані районною конференцією (зборами) Руху терміном на два роки.
Районний осередок на своїх зборах обирає раду районного осередку, яка має повноваження районної ради Руху.
Районна рада Руху розглядає усі питання діяльності районної організації Руху, визначені цим Статутом, крім віднесених законодавством та Статутом до виключної компетенції районної конференції (загальних зборів), та приймає ухвали та заяви з цих питань. У своїй роботі при вирішенні справ районної організації районна рада Руху керується Програмою та Статутом Руху, ухвалами центральних та обласних (крайових) керівних органів Руху, районної конференції (загальних зборів) Руху.
Засідання ради скликається головою (заступником голови – відповідно до ст. 51 Статуту Руху) районної організації Руху, як правило, не рідше одного разу на два місяці. Засідання ради чинне за умови участі у ньому не менше двох третин її членів. Заміна відсутніх членів ради іншими особами не допускається.
В роботі ради можуть брати участь з правом дорадчого голосу представники центральних та обласних (крайових) керівних органів Руху, а також (за рішенням ради) інші особи.
50. Очолює й організовує роботу районної організації (районного осередку) Руху голова районної організації (осередку)‚ який обирається конференцією (зборами) терміном на два роки. Обласна (крайова) рада Руху або провід обласної (крайової) організації Руху може вносити на розгляд конференції (зборів) районної організації рекомендації щодо кандидатури голови районної організації.
Голова районної організації:
а) здійснює керівництво діяльністю районної організації Руху та її керівних органів;
б) представляє районну організацію Руху у стосунках з керівними органами Руху, органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими об’єднаннями громадян, підприємствами, організаціями та установами;
в) очолює районну раду та (у разі обрання) районний провід Руху, скликає їх засідання та головує на них, підписує прийняті ними документи;
г) розпоряджається майном та коштами районної організації Руху у межах кошторису, затвердженого районною радою Руху;
ґ) здійснює інші повноваження, передбачені Статутом Руху.
51. Заступник (заступники) голови районної організації Руху обирається районною конференцією (зборами) за пропозицією голови районної організації терміном на два роки. Заступник голови районної організації виконує окремі функції голови районної організації за його дорученням, заміщає голову районної організації у разі його відсутності за його дорученням або рішенням районної ради (проводу) Руху.
52. Конференція районної організації може обирати провід районної організації‚ який є керівним органом районної організації Руху в період між засіданнями районної ради. До складу проводу входять за посадою голова районної організації та його заступник (заступники).
Засідання проводу скликається головою районної організації, як правило, не рідше одного разу на два тижні. Засідання проводу чинне за умови участі у ньому не менше двох третин його членів.
Члени районного проводу є членами районної ради Руху за посадою.
53. Районна організація Руху має право втручатися у діяльність первинного осередку, що входить до її складу, аж до припинення його діяльності, зокрема, відповідно до статті 38 Статуту, у випадках, коли дії осередку суперечать Програмі‚ Статутові Руху та обов´язковим ухвалам керівних органів Руху .

В.Обласна (крайова) ланка Руху
54. Обласна (крайова) ланка організаційної структури Руху складається з обласних (крайових) організацій Руху. Організація Руху в Автономній Республіці Крим, Київська міська організація Руху діють на правах обласної (крайової) організації. Діяльність обласної (крайової) організації поширюється на територію відповідної області, Автономної Республіки Крим, міста Києва. В межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці діє єдина обласна (крайова) організація Руху.
До складу обласної (крайової) організації входять районні (міські, міськрайонні та інші з статусом районної) організації Руху.
55. Обласна (крайова) організація проходить внутрішню реєстрацію за рішенням Центрального Проводу Руху, стає на облік в Апараті Центрального Проводу та отримує свідоцтво про реєстрацію в Апараті Центрального Проводу Руху. Таке свідоцтво служить підтвердженням легального статусу обласної (крайової) організації в Народному Русі України.
56. Обласна (крайова) організація Руху в своїй діяльності керується Програмою та Статутом Руху, ухвалами центральних керівних органів Руху.
Ухвали центральних керівних органів Руху з програмних‚ статутних та виборчих питань є обов´язковими до виконання обласною (крайовою) організацією. У разі наявності об´єктивних перешкод для виконання іншої ухвали центрального органу, яка стосується поточної діяльності Руху‚ обласна (крайова) рада або провід обласної (крайової0 організації Руху може протягом не більше як двох тижнів з часу отримання ухвали звернутися до центрального керівного органу Руху з мотивованим поясненням. Центральний Провід або Політична Рада Руху можуть своїм рішенням звільнити обласну (крайову) організацію від виконання відповідної ухвали або підтвердити обов´язковість її виконання.
57. Обласна (крайова) організація Руху:
а) проводить роботу, спрямовану на реалізацію Програми Руху, рішень Всеукраїнських Зборів (З’їздів) Руху, центральних та обласних (крайових) керівних органів Руху;
б) реєструє районні (інші з статусом районних) організації Руху, що входять до її складу;
в) веде облік членів Руху на своїй території;
г) розробляє стратегію і тактику розв’язання обласних (реґіональних) проблем, проводить відповідні заходи;
ґ) координує роботу районних організацій, що входять до її складу, надає їм політичну підтримку, організаційну та методичну допомогу;
д) формує та координує виборчу політику під час виборів до відповідних обласних, міських обласного центру, інших територіальних (районних‚ міських‚ районних у містах) органів місцевого самоврядування;
е) вносить пропозиції до Центрального Проводу Руху щодо виборчої політики, засад формування виборчого списку Руху і висунення кандидатів до Верховної Ради України за партійним списком та в округах‚ що знаходяться на відповідний території;
є) відповідно до законів України та за погодженням з Центральним Проводом здійснює висунення кандидатів на місцевих виборах та в мажоритарних округах на виборах до Верховної Ради України;
ж) відповідно до законів України висуває представників до територіальних, окружних та дільничних виборчих комісій та комісій референдуму на своїй території;
з) за погодженням з центральними органами Руху забезпечує проведення виборчої кампанії кандидатів від Руху у виборчих округах на відповідній території; забезпечує аґітацію відповідно до позиції Руху при проведенні референдумів;
и) сприяє формуванню фракцій Руху в обласній Раді та міській Раді обласного центру; скеровує діяльність цих фракцій; координує роботу фракцій Руху у представницьких органах на відповідній території;
і) співпрацює в межах та в цілях, визначених Програмою Руху та рішеннями керівних органів Руху, з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на відповідній території;
ї) взаємодіє з обласними організаціями інших політичних партій, громадських та інших організацій;
й) вносить пропозиції Всеукраїнським Зборам (З’їздові) Руху щодо складу центральних керівних органів Руху;
к) організовує та проводить масові заходи;
л) здійснює іншу діяльність, яка не заборонена законами України та не суперечить Програмі та Статутові Руху.
Обласна (крайова) організація Руху зобов´язана доводити до відома районних організацій Руху ухвали Всеукраїнських Зборів (З’їздів) Руху‚ заяви Руху, документи Центрального Проводу та Політичної Ради Руху, інформаційні листи Голови Руху, його заступників.
58. Керівними органами обласної (крайової) організації Руху є обласна (крайова) конференція Руху, обласна (крайова) рада Руху, провід обласної (крайової) організації Руху.
59. Найвищим керівним органом обласної (крайової) організації є обласна (крайова) конференція Руху.
Про прийняття рішення щодо скликання обласної (крайової) конференції Руху голова обласної (крайової) організації ставить до відома Політичну Раду Руху. Обласна (крайова) конференція Руху проводиться, як правило, у присутності уповноваженого представника центральних керівних органів Руху.
Чергова обласна (крайова) конференція проводиться не рідше, ніж раз на рік. Ухвалу про скликання чергової обласної (крайової) конференції приймає обласна (крайова) рада Руху.
Позачергова обласна (крайова) конференція скликається ухвалою обласної (крайової) ради Руху з її власної ініціативи, за ініціативою обласного (крайового) проводу, підтриманою не менш ніж третиною районних організацій, що входять до складу обласної (крайової) організації, або на вимогу не менше ніж половини її районних організацій. Підтримка чи вимога скликання позачергової обласної (крайової) конференції має бути висловлена ухвалами відповідних районних рад Руху. У випадку наявності таких вимог обласна (крайова) Рада Руху зобов’язана прийняти ухвалу про скликання позачергової конференції та встановлення норми представництва. В особливих випадках ухвалу про скликання позачергової конференції на вимогу районних організацій може прийняти провід обласної (крайової) організації.
Позачергова обласна (крайова) конференція Руху може бути скликана ухвалою Центрального Проводу Руху, у тому числі із створенням організаційного комітету для підготовки проведення обласної (крайової) конференції Руху відповідно до статті 83 Статуту.
60. Делегати обласної (крайової) конференції обираються районними конференціями (зборами) Руху з числа членів Руху за нормою представництва, визначеною ухвалою про скликання конференції. Члени обласної (крайової) ради Руху та обласної (крайової) контрольно-ревізійної комісії є делегатами конференції за Статутом. При визначенні норми представництва обласна
(крайова) рада Руху повинна забезпечити, щоби кількість делегатів, які обираються районними організаціями, була не меншою від кількості делегатів за Статутом.
61. Обласна (крайова) конференція Руху відкривається за умови реєстрації для участі в ній не менше двох третин від загальної кількості її делегатів, визначеної відповідно до норми представництва та вимог Статуту.
Реґламент конференції визначається її ухвалою.
Обласна (крайова) конференція Руху може взяти до свого розгляду будь-яке питання діяльності обласної (крайової) організації Руху в межах, визначених Програмою та Статутом Руху. З розглянутих питань конференція приймає ухвали та заяви. Конференція визначає стратегію і тактику діяльності обласної (крайової) організації Руху‚ затверджує зміни в структурі керівних органів обласної (крайової) організації, обирає голову обласної (крайової) організації Руху‚ його заступника (заступників), провід‚ обласну (крайову) контрольно-ревізійну комісію, виборних членів обласної (крайової) ради терміном на два роки.
Рішення конференції приймаються звичайною більшістю голосів від числа зареєстрованих делегатів конференції.
62. Керівним органом обласної (крайової) організації Руху в період між конференціями є обласна (крайова) рада Руху. До складу обласної (крайової) ради входять члени проводу‚ виборні члени ради‚ обрані конференцією‚ а також за посадою - голови районних (інших з статусом районних) організацій‚ що входять до складу обласної (крайової) організації.
Число виборних членів ради визначається ухвалою обласної (крайової) конференції.
63. Обласна (крайова) рада:
а) скликає обласну (крайову) конференцію Руху, визначає дату її проведення, норму представництва та пропонує проект її порядку денного;
б) зобов’язана скликати позачергову обласну (крайову) конференцію у випадках, визначених частиною третьою статті 59 Статуту;
в) має право прийому до Руху, накладення стягнень на членів Руху та виключення з Руху відповідно до Статуту;
г) визначає виборчу політику Руху на відповідній території, узгоджену з рішеннями центральних органів Руху;
ґ) визначає ставлення до питань місцевих референдумів;
д) визначає кандидатів до виборних органів області та обласного центру;
е) сприяє формуванню фракцій Руху в представницьких органах області та обласного центру, скеровує їх діяльність;
є) затверджує положення про фракції Руху в обласній, міських, районних радах;
ж) затверджує розподіл обов’язків між заступниками голови обласної (крайової) організації;
з) утворює тимчасові робочі органи (комісії, робочі групи) обласної (крайової) організації для підготовки окремих питань чи проведення певних заходів;
и) за пропозицією голови обласної (крайової) організації обирає зі свого складу керівника управи обласної (крайової) організації Руху;
і) затверджує реґламент обласної (районної) ради Руху та положення про управу обласної (крайової) організації Руху;
ї) затверджує структуру і штатний розпис управи обласної (крайової) організації Руху;
й) може обирати зі свого складу обласну етичну комісію Руху;
к) має право скасовувати або призупиняти дію ухвал та інших рішень проводу обласної (крайової) організації;
л) має право скасовувати або призупиняти рішення керівних органів районних організацій, що входять до її складу, втручатися у діяльність районних організацій та первинних осередків відповідно до статті 70 Статуту;
м) призначає перереєстрацію членів Руху районних організацій або первинних осередків, що входять до її складу;
н) рекомендує кандидатури на посади голів районних організацій (осередків) Руху.
Обласна (крайова) рада Руху вирішує також інші питання діяльності обласної (крайової) організації Руху відповідно до Програми та Статуту Руху.
З розглянутих питань обласна (крайова) рада Руху приймає ухвали та заяви. Ухвали обласної (крайової) ради Руху з питань, визначених статтею 41 Статуту, є обов´язковими до виконання районними організаціями, що входять до складу обласної (крайової) організації Руху.
64. Обласна (крайова) рада Руху проводить засідання, як правило, не рідше одного разу на два місяці. Чергові засідання ради скликаються за ухвалою проводу обласної (крайової) організації Руху, який визначає час, місце засідання, а також пропонує проект порядку денного засідання ради.
Позачергові засідання обласної (крайової) ради Руху можуть скликатися за ухвалою проводу або за ініціативою третини районних організацій‚ що входять до складу обласної (крайової) організації, висловленою ухвалами відповідних районних рад. В останньому випадку провід зобов’язаний скликати засідання ради.
Позачергове засідання обласної (крайової) ради Руху може бути скликане ухвалою Політичної Ради або Центрального Проводу Руху, а також рішенням організаційного комітету, створеного для проведення обласної (крайової) конференції відповідно до статті 83 Статуту.
Проект порядку денного позачергового засідання ради пропонує суб’єкт ініціативи її скликання.
Засідання обласної (крайової) ради Руху чинне за умови участі в ньому не менше двох третин її членів. Заміна відсутніх членів ради іншими особами не допускається. Рішення ради приймаються звичайною більшістю від присутніх на її засіданні членів ради.
В роботі ради можуть брати участь з правом дорадчого голосу представники центральних керівних органів Руху, а також (за рішенням ради) інші особи.
Порядок проведення засідання ради визначається реґламентом ради, який затверджується її ухвалою.
У своїй роботі при вирішенні справ обласної (крайової) організації обласна (крайова) рада Руху керується Програмою та Статутом Руху, ухвалами центральних керівних органів Руху, рекомендаціями обласних контрольно-ревізійної та етичної комісій.
65. Постійним керівним органом обласної (крайової) організації є її провід, який обирається обласною (крайовою) конференцією у складі не менше 7 осіб. Засідання проводу обласної (крайової) організації скликаються головою обласної (крайової) організації, як правило, один раз на два тижні. До складу проводу за посадою входять голова обласної (крайової) організації, його заступник (заступники), керівник управи обласної (крайової) організації, голови фракцій Руху в обласній Раді та міській Раді обласного центру.
Провід формує політику і тактику обласної (крайової) організації‚ здійснює стосунки з органами влади‚ політичними партіями та громадськими організаціями‚ органами масової інформації‚ здійснює внутрішню реєстрацію районних (інших з статусом районної) організацій, які входять до складу обласної (крайової) організації, затверджує кошторис видатків обласної (крайової) організації Руху, контролює агітаційну, видавничу та іншу діяльність обласної (крайової) організації, готує питання‚ що виносяться на засідання обласної (крайової) ради, здійснює інші повноваження відповідно до Статуту Руху. З розглянутих питань провід приймає ухвали, заяви або протокольні рішення (доручення). Рішення проводу приймаються звичайною більшістю від присутніх на його засіданні членів проводу.
Засідання проводу обласної (крайової) організації Руху чинне за умови участі в ньому не менше двох третин його членів. В засіданнях проводу обласної (крайової) організації можуть брати участь з правом дорадчого голосу представники центральних органів Руху, обласної (крайової) ради Руху, обласної контрольно-ревізійної комісії Руху, а також (за рішенням проводу) інші особи.
66. Очолює й організовує роботу обласної (крайової) організації Руху, голова обласної (крайової) організації Руху.
Голова обласної (крайової) організації обирається обласною (крайовою) конференцією Руху з числа членів Руху терміном на два роки. Центральний Провід або Політична Рада Руху може вносити на розгляд конференції обласної (крайової) організації рекомендації щодо кандидатури голови обласної (крайової) організації.
Голова обласної (крайової) організації:
а) здійснює керівництво діяльністю обласної (крайової) організації, її ради та проводу;
б) представляє обласну (крайову) організацію Руху у стосунках з іншими керівними органами Руху, органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями;
в) очолює обласну (крайову) раду та провід обласної (крайової) організації Руху, скликає засідання проводу, головує на засіданнях проводу та ради, підписує прийняті ними документи;
г) розпоряджається майном та коштами обласної (крайової) організації Руху у межах кошторису, затвердженого проводом обласної (крайової) організації Руху;
ґ) здійснює загальне керівництво роботою управи обласної (крайової) організації Руху;
д) здійснює інші повноваження, передбачені Статутом Руху.
В межах своїх повноважень голова обласної (крайової) організації Руху видає розпорядження та накази, обов’язкові до виконання управою обласної (крайової) організації Руху, наділяє окремими своїми повноваженнями заступників голови організації, дає доручення членам проводу та обласної (крайової) ради Руху, іншим членам Руху.
67. Заступник (заступники) голови обласної (крайової) організації Руху обирається обласною (крайовою) конференцією з числа членів Руху за пропозицією голови обласної (крайової) організації терміном на два роки. Заступники голови обласної (крайової) організації виконують функції відповідно до розподілу обов’язків, визначеного обласною (крайовою) радою Руху, окремі повноваження за дорученням голови обласної (крайової) організації. Один з заступників виконує обов’язки голови обласної (крайової) організації у разі його відсутності за дорученням голови або за рішенням проводу.
68. Обласна (крайова) рада Руху може утворити із свого складу етичну комісію. На етичну комісію обласної (крайової) ради Руху покладаються завдання розгляду конфліктних ситуацій, що виникають між окремими членами Руху, та подання рекомендацій щодо їх розв’язання до обласної (крайової) ради Руху або обласної контрольно-ревізійної комісії.
69. Кошти обласної (крайової) організації складаються з відрахувань районних організацій‚ пожертв, надходжень від видавничої та іншої діяльності‚ якщо вона відповідає цьому Статутові і не суперечить чинному законодавству, а також коштів, переданих Народним Рухом України. Частину суми внесків обласна (крайова) організація перераховує на рахунок Народного Руху України. Розмір відрахувань встановлюється ухвалою Центрального Проводу Руху.
70. Обласна (крайова) організація ухвалами своїх керівних органів має право втручатися у діяльність первинних осередків та районних організацій Руху, зокрема, у випадках‚ коли їх дії суперечать Програмі‚ Статуту Руху та обов´язковим ухвалам керівних органів Руху.
У випадках грубих порушень Програми‚ Статуту чи ухвал керівних органів Руху‚ дій‚ які перешкодили здійсненню виборчої політики Руху або нанесли суттєву шкоду авторитетові Руху‚ обласна (крайова) рада або провід обласної (крайової) організації має право своєю ухвалою скликати позачергову звітно-виборчу конференцію (загальні збори) районної організації. Для її підготовки і проведення обласна (крайова) рада або провід обласної (крайової) організації цією ж ухвалою формує організаційний комітет з обов´язковим включенням до його складу представників обласної (крайової) та відповідної районної організацій і надає йому повноваження здійснювати підготовку до проведення конференції (зборів). Ця конференція (збори) повинна відбуватися за обов’язкової участі представника обласної контрольно-ревізійної комісії. Дата проведення конференції (зборів) та норми представництва на ній встановлюються ухвалою обласної (крайової) ради або проводу обласної (крайової) організації Руху за поданням оргкомітету. Обласна (крайова) рада або провід обласної (крайової) організації може надати оргкомітетові також повноваження здійснювати поточне керівництво діяльністю районної організації до проведення конференції (зборів).
У необхідних випадках обласна (крайова) рада або провід обласної (крайової) організації своєю ухвалою може призначити проведення перереєстрації членів Руху у відповідній районній організації з встановленням порядку і строків проведення перереєстрації. Проведення такої перереєстрації завершується внутрішньою перереєстрацією районної організації та усіх первинних осередків, що входять до її складу. Внутрішня перереєстрація не є підставою для проходження районною організацією державної перереєстрації.

Г. Центральні органи Руху
71. Центральними керівними органами Руху є: Всеукраїнські Збори (З’їзд) Руху, Центральний Провід Руху, Політична Рада (Політрада) Руху.
72. Всеукраїнські Збори (З´їзд) Руху є найвищим керівним органом Народного Руху України.
Чергові Всеукраїнські Збори (З’їзд) Руху скликаються ухвалою Центрального Проводу Руху не рідше ніж раз на 2 роки. Ухвала про скликання чергових Всеукраїнських Зборів Руху приймається не пізніше як за два місяці до дати його скликання.
Як правило, чергові Всеукраїнські Збори (З’їзд) Руху є звітно-виборними.
Центральний Провід своєю ухвалою може змінити дату проведення призначених Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху. При невідкладній потребі таке рішення може бути прийняте Політрадою або Головою Руху за погодженням з головами не менше ніж половини обласних (крайових( організацій Руху.
73. Позачергові Всеукраїнські Збори (З´їзд) Руху можуть бути скликані:
а) ухвалою Центрального Проводу Руху;
б) на вимогу не менше ніж третини (дев’яти) обласних (крайових) організацій Руху, висловлену ухвалами їх обласних (крайових) рад.
В останньому випадку Центральний Провід зобов’язаний прийняти рішення про скликання позачергових Зборів (З’їзду). Якщо Центральний Провід відхиляє або не розглядає протягом двох тижнів вимогу передбаченої кількості обласних (крайових) організацій, скликання позачергових Зборів (З’їзду) здійснюється ухвалою Політичної Ради Руху або розпорядженням Голови Руху.
Позачергові Всеукраїнські Збори (З´їзд) Руху призначаються в термін від чотирьох до шести тижнів від дня прийняття остаточного рішення про їх скликання.
74. Всеукраїнські Збори (З´їзд) Руху можуть відбуватися у кілька етапів. До офіційного закриття останнього етапу Зборів (З´їзду) вони є повноважним найвищим органом Руху. В період між етапами (до закриття З´їзду) не можуть скликатися інші Всеукраїнські Збори (З´їзд).
Рішення про проведення Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху у кілька етапів приймається Центральним Проводом Руху і підтверджується ухвалою Зборів (З’їзду), яка приймається на їх першому етапі. У випадку прийняття ухвали про проведення наступного етапу Зборів (З’їзду) на останньому засіданні попереднього етапу головуючий робить оголошення про закриття засідання і перерву в роботі Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху.
Час скликання наступного етапу Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху, як правило, визначається ухвалою, прийнятою на попередньому етапі Зборів. Збори (З’їзд) Руху можуть делегувати право визначення часу скликання наступного етапу Зборів (З’їзду) Центральному Проводу Руху.
На вимогу не менше як третини обласних (крайових) організацій Руху наступний етап, передбачений ухвалою Зборів, може бути скликаний достроково у порядку, передбаченому статтею 73 Статуту.
Скликання наступного етапу Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху після їх офіційного закриття, про що оголошується на останньому засіданні Зборів, не допускається.
75. Делегати Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху обираються з числа членів Руху на обласних (крайових) конференціях Руху за пропозиціями обласної (крайової) ради та районних організацій Руху згідно з нормою представництва‚ визначеною ухвалою Центрального Проводу (в особливих випадках, передбачених у статті 73 Статуту, – ухвалою Політичної Ради або розпорядженням Голови Руху) про скликання Зборів. Члени Центрального Проводу Руху‚ Центральної контрольно-ревізійної комісії‚ члени фракції Руху (фракції блоку, до складу якого входить Рух)‚ у Верховній Раді‚ які є членами Руху, є делегатами Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху за Статутом.
При встановленні норми представництва обласних (крайових) організацій повинно бути забезпечено, щоби кількість делегатів за Статутом складала не більше третини усіх делегатів Зборів.
Ухвалою, яка встановлює норму представництва, може бути передбачене обрання певної кількості резервних делегатів Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху від обласних (крайових) організацій. Резервні делегати Зборів від обласної (крайової) організації обираються у тому ж порядку, що й основні. За рішенням проводу обласної (крайової) організації або, в окремих випадках, на підставі письмового розпорядження голови обласної (крайової) організації резервний делегат може брати повноправну участь у роботі Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху замість основного делегата від цієї ж обласної (крайової) організації у випадку неприбуття останнього на Збори; при цьому не повинна бути перевищена норма представництва відповідної обласної (крайової) організації. Заміна делегата за Статутом на резервного не допускається.
76. У випадку проведення Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху у кілька етапів делегати, обрані на Збори (З’їзд), як правило, зберігають свої повноваження. Обласна (крайова) організація Руху має право у проміжку між етапами Всеукраїнських Зборів (З’їзду) здійснити заміну частини чи повного складу делегатів Зборів у межах норми представництва. Заміна делегатів (відкликання попередньо обраних та обрання нових делегатів), у тому числі резервних, проводиться ухвалою обласної (крайової) конференції Руху.
77. Всеукраїнські Збори (З’їзд) Руху відкриваються і є правочинними, якщо для участі в них зареєструвалося не менше двох третин від загальної кількості їх делегатів, визначеної відповідно до норми представництва та вимог Статуту, та при умові, що на Зборах (З’їзді) представлено не менше двох третин (вісімнадцяти) обласних (крайових) організацій Руху.
У випадку порушення цієї вимоги негайно скликається засідання Центрального Проводу, який приймає відповідні рішення про відкладення або перенесення відкриття Зборів (З’їзду) чи інше рішення.
78. Всеукраїнські Збори (З´їзд) Руху:
а) вирішують питання про реорганізацію чи структурні зміни Руху‚ оголошують про припинення діяльності Руху або його окремих структурних ланок;
б) визначають коло питань до розгляду‚ перевіряють повноваження делегатів‚ ухвалюють процедуру прийняття рішень та регламент‚ утворюють робочі органи;
в) схвалюють Програму та Статут Руху‚ вносять до них зміни та доповнення, затверджують або відхиляють зміни та доповнення до Статуту Руху, які можуть бути внесені Центральним Проводом для приведення Статуту Руху у відповідність до чинного законодавства;
г) визначають засади та стратегічні цілі політики Руху, основні напрями діяльності та завдання Руху;
ґ) звертаються з пропозиціями до Верховної Ради, Уряду України‚ інших органів влади та місцевого самоврядування з питань державного‚ політичного, економічного та суспільного життя України;
д) роблять заяви з важливих питань державного‚ політичного, економічного та суспільного життя країни;
е) обирають терміном на два роки Голову Руху;
є) на пропозицію Голови Руху після його консультацій з керівниками обласних (крайових) організацій обирають на той же термін заступників Голови Руху, членів Політичної Ради та виборних членів Центрального Проводу Руху;
ж) визначають функціональний розподіл повноважень заступників Голови Руху;
з) заслуховують та затверджують звіт Центральної контрольно-ревізійної комісії, обирають терміном на два роки голову та членів Центральної контрольно-ревізійної комісії;
и) мають право дострокового відкликання Голови Руху, заступників Голови Руху, членів Політичної Ради та виборних членів Центрального Проводу Руху, голови та членів Центральної контрольно-ревізійної комісії;
і) приймають рішення про створення політичних (постійних) чи виборчих (на президентських або парламентських виборах) блоків або коаліцій з іншими партіями чи про входження до існуючих блоків, коаліцій або об´єднань;
ї) визначають кандидатів на виборах до Верховної Ради України від Руху, затверджують партійний список Руху або (у складі міжпартійного з’їзду блоку) список виборчого блоку, до якого входить Рух;
й) висувають відповідно до законодавства України кандидата (претендента на кандидата) у Президенти України від Руху або (у складі міжпартійного з’їзду блоку) від виборчого блоку, до якого входить Рух, приймають рішення про підтримку кандидата (претендента на кандидата) у Президенти України, висунутого іншим суб’єктом;
к) мають право скасування ухвал Політичної Ради, Центрального Проводу Руху, керівних органів обласних (крайових) та районних організацій Руху;
л) заслуховують звіти Голови Руху, заступників Голови Руху;
м) скасовують рішення про висунення кандидата в депутати Верховної Ради та кандидата на посаду Президента України, вносять зміни до виборчого списку Руху відповідно до законодавства України;
о) ухвалюють рішення з інших питань, прийнятих до розгляду Всеукраїнськими Зборами, в межах Статуту Руху.
Ухвали Зборів (З´їзду) з усіх питань приймаються звичайною більшістю голосів від числа делегатів, повноваження яких визнані Зборами (З’їздом).
Ухвали Зборів (З´їзду) є обов´язковими для всіх організацій, осередків та керівних органів Руху. Ухвали З´їзду можуть бути скасовані цим чи іншим З´їздом.
Всеукраїнські Збори (З´їзд) у випадках, передбачених Статутом, можуть своєю ухвалою делегувати окремі свої повноваження, зокрема, з виборчих питань Центральному Проводу Руху згідно з чинним законодавством.
79. Центральний Провід Народного Руху України є вищим керівним органом Руху в період між Всеукраїнськими Зборами (З´їздами) Руху та між етапами Зборів (З’їзду).
До Центрального Проводу Руху за посадою входять: Голова Руху‚ його заступники‚ члени Політичної Ради, голови обласних (крайових) організацій, а також члени Центрального Проводу‚ обрані на Всеукраїнських Зборах (З’їзді) Руху.
Число членів Центрального Проводу Руху складає не більше 61 особи.
80. Центральний Провід Руху:
а) приймає рішення про скликання Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху відповідно до статті 72 Статуту;
б) зобов’язаний скликати позачергові Всеукраїнські Збори (З’їзд) Руху у випадках, визначених статтею 73 Статуту;
в) розглядає питання державного, політичного, економічного та суспільного життя України, напрямів діяльності Руху, його поточної діяльності, внутрішньопартійного життя, приймає з цих питань заяви або ухвали;
г) при необхідності приведення Статуту Руху у відповідність до чинного законодавства вносить до Статуту зміни і доповнення та подає їх на затвердження наступному З´їздові (етапові З´їзду) Руху;
ґ) приймає попереднє рішення про створення політичних чи виборчих блоків, коаліцій та об’єднань, у тому числі на президентських, парламентських та інших виборах, чи входження в уже існуючі блоки, коаліції та об´єднання та подає його на затвердження З´їзду;
д) розглядає пропозиції щодо кандидатів на виборах до Верховної Ради України від Руху; розглядає та подає на затвердження Всеукраїнськими Зборами партійний список Руху (виборчого блоку, до якого входить Рух) на виборах до Верховної Ради України відповідно до законодавства України;
е) розглядає та подає на затвердження Всеукраїнськими Зборами (З’їздом) кандидатури для висунення претендентом на кандидата у Президенти України від Руху (виборчого блоку, до якого входить Рух); приймає попереднє рішення про підтримку кандидата (претендента на кандидата) у Президенти України, висунутого іншим суб’єктом;
є) розглядає та подає на затвердження Всеукраїнськими Зборами (З’їздом) пропозиції щодо відкликання відповідно до законодавства України кандидата у Президенти України, кандидатів на виборах до Верховної Ради від Руху, про вилучення кандидатів з виборчого списку Руху;
ж) приймає рішення про внутрішню реєстрацію обласних (крайових) організацій Руху в Апараті Центрального Проводу;
з) затверджує або змінює розподіл обов’язків між заступниками Голови Руху;
и) утворює тимчасові робочі органи (комісії, робочі групи) для підготовки окремих питань чи проведення певних заходів;
і) затверджує Положення про фракцію Руху у Верховній Раді України;
ї) затверджує Положення про Апарат Центрального Проводу Руху та його штатний розпис; за пропозицією Голови Руху призначає керівника Апарату Центрального Проводу;
й) призначає редакторів центральних видань Руху;
к) затверджує бюджет Руху та звіти про його виконання;
л) має право прийому в Рух нових членів;
м) накладає стягнення на членів Руху відповідно до статті 21 Статуту;
н) має право виключення з Руху відповідно до статей 22, 23 Статуту;
о) має право призупинити виконання обов’язків члена Центрального Проводу чи його членство у Русі відповідно до статті 24 Статуту;
п) призначає перереєстрацію членів Руху та встановлює її порядок і строки відповідно до статті 19 Статуту; має право здійснення особистої перереєстрації членів Руху;
р) дає доручення Центральній контрольно-ревізійній комісії про проведення перевірок щодо дотримання Програми, Статуту Руху та обов’язкових ухвал керівних органів Руху;
с) має право мотивованого скасування ухвал та протокольних рішень Політичної Ради, ухвал керівних органів районних та обласних (крайових) організацій Руху;
т) заслуховує інформацію про роботу заступників Голови Руху, членів Політради Руху, про діяльність окремих обласних (крайових) організацій Руху;
у) здійснює інші повноваження відповідно до Статуту Руху або доручень Всеукраїнських Зборів (З´їзду) Руху.
81. Ухвали Центрального Проводу, прийняті в межах його повноважень, є обов´язковими для всіх членів Руху, організацій, осередків та інших керівних органів Руху (крім Всеукраїнських Зборів). Ухвали Центрального Проводу можуть бути скасовані Всеукраїнськими Зборами (З´їздом) Руху або самим Центральним Проводом.
Центральний Провід своєю ухвалою може делегувати окремі свої повноваження Політичній Раді Руху.
82. Центральний Провід Руху може утворити із свого складу етичну комісію Руху. На етичну комісію Руху покладаються завдання розгляду конфліктних ситуацій, що виникають між окремими членами Руху, та подання рекомендацій щодо їх розв’язання до Центрального Проводу, Політичної Ради Руху або Центральної контрольно-ревізійної комісії.
83. Центральний Провід Руху має право втручатися у діяльність районних та обласних (крайових) організацій Руху, зокрема, у випадках‚ коли їх дії суперечать Програмі‚ Статутові Руху та обов´язковим ухвалам центральних керівних органів Руху.
У випадках грубих порушень Програми‚ Статуту чи ухвал центральних керівних органів Руху‚ дій‚ які перешкодили здійсненню виборчої політики Руху або нанесли суттєву шкоду авторитетові Руху‚ Центральний Провід Руху має право своєю ухвалою скликати позачергову звітно-виборну конференцію (загальні збори) районної організації або позачергову звітно-виборну конференцію обласної (крайової) організації.
Підготовку та проведення призначеної ним позачергової конференції (загальних зборів) районної організації Центральний Провід, як правило, доручає відповідній обласній (крайовій) організації.
Для підготовки та проведення обласної (крайової) конференції Центральний Провід цією ж ухвалою формує організаційний комітет з обов´язковим включенням до його складу представників центральних керівних органів, Центральної контрольно-ревізійної комісії та відповідної обласної (крайової) організацій і надає йому повноваження здійснювати підготовку до проведення конференції. Ця конференція повинна відбуватися за обов’язкової участі представника Центральної контрольно-ревізійної комісії. Дата проведення конференції та норми представництва на ній встановлюються ухвалою Центрального Проводу Руху за поданням оргкомітету. Центральний Провід може надати оргкомітетові також повноваження здійснювати поточне керівництво діяльністю обласної (крайової) організації до проведення конференції.
У необхідних випадках Центральний Провід своєю ухвалою може призначити проведення перереєстрації членів Руху у відповідній районній або обласній (крайовій) організації з встановленням порядку і строків проведення перереєстрації. Проведення такої перереєстрації завершується внутрішньою перереєстрацією районної організації та усіх первинних осередків, що входять до її складу, чи відповідно обласної (крайової) організації та усіх районних організацій, що входять до її складу.
84. Засідання Центрального Проводу Руху скликається не рідше одного разу на два місяці ухвалою Політичної Ради. Позачергові засідання Центрального Проводу можуть скликатися ухвалою Політичної Ради, розпорядженням Голови Руху або на письмову вимогу не менше ніж третини членів Центрального Проводу, подану Голові Руху.
Засідання Центрального Проводу проводить Голова Руху або, за його дорученням, один із його заступників. Проект порядку денного засідання Центрального Проводу пропонує Політична Рада Руху, а у випадку позачергового засідання – суб’єкт ініціативи скликання засідання Центрального Проводу.
Засідання Центрального Проводу відкривається за наявності не менше двох третин його членів. На засіданні Центрального Проводу можуть бути присутніми інші особи на запрошення Голови Руху або за рішенням Центрального Проводу. За рішенням Центрального Проводу може проводитися його закрите засідання.
Заяви та ухвали Центрального Проводу приймаються простою більшістю голосів присутніх членів Центрального Проводу.
Центральний Провід Руху може давати протокольні доручення окремим членам Центрального Проводу, Апарату Центрального Проводу.
85. Політична Рада (Політрада) Руху є центральним керівним органом Руху в період між засіданнями Центрального Проводу Руху.
Політрада складається з 15 осіб. До Політради за посадою входять Голова та заступники Голови Руху. Решта членів Політради обирається Всеукраїнськими Зборами Руху на пропозицію Голови Руху після його консультацій з керівниками обласних (крайових) організацій.
Засідання Політради відбуваються, як правило, не рідше одного разу на два тижні. Скликає засідання Політради та головує на ньому Голова Руху або, за його дорученням, один із заступників голови Руху.
Засідання Політради відкривається за наявності не менше двох третин її членів. Заяви, ухвали Політради приймаються простою більшістю голосів від присутніх членів Політради.
86. Політична Рада Руху:
а) розглядає назрілі питання державного, політичного, економічного та суспільного життя України, напрямів діяльності Руху, його поточної діяльності, внутрішньопартійного життя Руху, приймає заяви та ухвали з цих питань; при необхідності вносить пропозиції з цих питань на розгляд Центрального Проводу;
б) розглядає питання виборчої діяльності Руху, вносить пропозиції з цих питань на розгляд Центрального Проводу;
в) призначає дату чергових засідань Центрального Проводу Руху, пропонує проект його порядку денного і в разі необхідності скликає позачергові засідання Центрального Проводу;
г) дає доручення Центральній контрольно-ревізійній комісії про проведення перевірок щодо дотримання Програми, Статуту Руху та обов’язкових ухвал керівних органів Руху;
ґ) дає доручення етичній комісії Руху щодо розгляду конкретних питань;
д) здійснює інші повноваження відповідно до Статуту Руху або делеговані ухвалою Центрального Проводу Руху.
Ухвали Політичної Ради Руху, прийняті в межах її повноважень, визначених Статутом Руху або делегованих їй ухвалою Центрального Проводу Руху, є обов´язковими для всіх членів Руху, організацій, осередків та інших керівних органів Руху (крім Всеукраїнських Зборів та Центрального Проводу Руху). Ухвали Політради Руху можуть бути скасовані Всеукраїнськими Зборами (З´їздом) Руху, Центральним Проводом Руху або самою Політрадою.
Політична Рада Руху має право втручатися у діяльність районних та обласних (крайових) організацій Руху, зокрема, у випадках, коли їх дії суперечать Програмі, Статутові Руху та обов’язковим ухвалам центральних керівних органів Руху. Політична Рада має право здійснювати повноваження, передбачені статтею 83 цього Статуту.
87. Голова Народного Руху України обирається та відкликається Всеукраїнськими Зборами (З’їздом) Руху. Голова Руху є вищою посадовою особою Руху. Голова Руху відповідальний і підзвітний перед Всеукраїнськими Зборами (З’їздом) Руху.
Голова Руху:
а) представляє Рух і виступає від імені Руху в органах влади, в установах та організаціях в Україні та за її межами; робить заяви від імені Руху;
б) відкриває Всеукраїнські Збори (З’їзд) Руху; головує на засіданнях Центрального Проводу Руху; скликає та веде засідання Політичної Ради Руху;
в) у випадках, передбачених статтею 73 Статуту, має право скликання позачергових Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху
г) має право скликання позачергових засідань Центрального Проводу Руху;
ґ) виступає із звітом перед Всеукраїнськими Зборами Руху;
д) підписує заяви та ухвали Всеукраїнських Зборів (З´їзду), Центрального Проводу та Політичної Ради Руху;
е) очолює фракцію Руху у Верховній Раді України;
є) здійснює загальне керівництво Апаратом Центрального Проводу, видає розпорядження стосовно організаційної роботи Руху та роботи Апарату Центрального Проводу;
ж) здійснює загальне керівництво Виборчим штабом Руху;
з) є розпорядником коштів та майна Руху, укладає договори від імені Руху;
и) у порядку, передбаченому Положенням про Апарат Центрального Проводу, за поданням керівника Апарату приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Апарату (окрім керівника Апарату);
і) дає доручення членам Центрального Проводу, працівникам Апарату Центрального Проводу Руху, іншим членам Руху;
ї) здійснює інші повноваження відповідно до цього Статуту.
Голова Руху може делегувати окремі свої повноваження заступникам Голови Руху.
Голова Руху може скликати, як правило, раз на два місяці, дорадчий орган - нараду голів обласних (крайових) організацій Руху. Голова Руху має право скликати реґіональні наради голів обласних (крайових) та районних організацій.
88. Повноваження Голови Руху припиняються у зв´язку з закінченням терміну його повноважень або достроково: у зв´язку зі смертю, у випадку відставки або відкликання.
Відставка Голови Руху може відбутися за його власним бажанням на підставі письмової заяви. Заява Голови Руху про відставку подається до Центрального Проводу Руху. який приймає її та ухвалює рішення про проведення позачергових Всеукраїнських Зборів НРУ.
Відкликання Голови Руху може здійснюватися ухвалою Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху.
З моменту прийняття відставки або смерті Голови Руху обов´язки Голови до Всеукраїнських Зборів (З’їзду) виконують колегіально заступники Голови Народного Руху України.
89. Заступники Голови Руху обираються Всеукраїнськими Зборами Руху на пропозицію Голови Руху після консультацій з керівниками обласних (крайових) організацій Руху.
Заступники Голови Руху здійснюють повноваження у відповідності до функціональних обов´язків, визначених Всеукраїнськими Зборами (З’їздом) або Центральним Проводом Руху. Заступник Голови Руху здійснює також повноваження, делеговані йому Головою Руху.
Заступники Голови Руху звітують перед Всеукраїнськими Зборами (З’їздом) Руху.
90. Голова Руху, заступник Голови Руху не може входити до складу керівних органів Руху, крім Політичної Ради та Центрального Проводу Руху.

Д. Фракції (депутатські групи) Руху у представницьких органах влади
99. Фракція Руху у Верховній Раді реалізує державотворчу діяльність Руху на законодавчому рівні.
Фракція діє на основі законодавства України та Положення про фракцію Руху, прийнятого фракцією.
Фракція Руху формується з народних депутатів України‚ які є членами Руху або виявили згоду дотримуватися Положення про фракцію Руху у Верховній Раді України.
Фракція підзвітна Центральному Проводові та Всеукраїнським Зборам (З’їздові) Руху. Фракція Руху бере участь у формуванні стратегії і тактики Руху.
Головою фракції Руху у Верховній Раді України є Голова Народного Руху України.
100. За рішенням фракції Руху та Політичної Ради Руху народний депутат України - член Руху може входити до складу іншої фракції (групи) у Верховній Раді України, з якою фракція Руху має угоду про парламентський блок або коаліцію. На вимогу Центрального Проводу Руху народний депутат України - член Руху зобов’язаний невідкладно повернутися до складу фракції Руху.
У разі виходу народного депутата України - члена Руху, обраного за партійними списками Руху (виборчого блоку, до складу якого входив Рух), з фракції Руху без згоди фракції та Політичної Ради Руху Центральний Провід Руху розглядає питання про виключення цієї особи з Руху у порядку, передбаченому Статутом. У разі припинення народним депутатом України членства в Русі або його виключення з Руху Центральний Провід Руху своєю ухвалою скеровує подання щодо припинення депутатського мандату цієї особи відповідно до чинного законодавства.
На підставі ухвали Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху про входження Руху до складу виборчого блоку з іншими партіями та висунення спільного виборчого списку кандидатів у народні депутати України Центральний Провід Руху може прийняти ухвалу про утворення у Верховній Раді України спільної фракції блоку з участю народних депутатів України - членів Руху. Положення про спільну фракцію блоку підлягає обов’язковому затвердженню Центральним Проводом Руху.
101. Члени Руху - депутати представницького органу місцевого самоврядування утворюють у відповідній раді фракцію чи депутатську групу Руху відповідно до законодавства та реґламенту відповідної ради. Фракція (депутатська група) Руху у відповідній раді діє на основі Положення про фракцію (депутатську групу), прийнятого фракцією (групою) та затвердженого обласною (крайовою) радою Руху.
До фракції (депутатської групи) Руху можуть входити також депутати, які не є членами Руху, котрі виявили згоду дотримуватися Положення про фракцію (депутатську групу).
В окремих випадках за згодою відповідної обласної (крайової) ради Руху депутати місцевої ради - члени Руху можуть входити до складу фракцій (депутатських груп), створених спільно з іншими депутатами демократичної орієнтації.
102. Народний депутат України - член Руху звітує про свою діяльність перед Політичною Радою або Центральним Проводом Руху. Член Руху - депутат представницького органу звітує про свою діяльність перед організацією Руху відповідного рівня. На запрошення обласної (крайової) організації народний депутат України – член Руху інформує конференцію або відповідний керівний орган цієї організації про свою діяльність та діяльність фракції Руху (фракції блоку, до складу якого входить Рух) у Верховній Раді України.

IV. МАЙНО ТА КОШТИ РУХУ


103. У порядку‚ що визначається законодавством‚ Рух здійснює володіння майном та коштами. На правах власності знаходяться будівлі‚ транспорт‚ видавничі бази‚ оздоровчі комплекси та інші об´єкти і майно‚ необхідне для діяльності організації.
104. Власні кошти Руху складаються з відрахувань обласних (крайових) організацій‚ доброчинних внесків‚ пожертв.
105. Власні кошти та майно Рух використовує для забезпечення своєї діяльності та в інших цілях, передбачених Статутом, у відповідності до чинного законодавства. Власні кошти Рух використовує на:
а) здійснення своїх програмних цілей;
б) видавничу діяльність і розповсюдження інформації;
в) фінансування організації та проведення публічних заходів;
г) проведення виборчих кампаній під час виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, агітаційних кампаній під час всеукраїнських та місцевих референдумів;
ґ) доброчинну діяльність;
д) утримання штатного персоналу та матеріально-технічне забезпечення своєї діяльності;
е) матеріальну допомогу структурним ланкам Руху та його членам.
106. Рух, його обласні (крайові) та районні організації можуть мати своїх штатних працівників, а також працівників за сумісництвом на умовах, що відповідають чинному законодавству.
107. Голова Руху, його заступники, голови обласних (крайових), районних (інших з статусом районних) організацій, їх заступники, керівники управ обласних (крайових) організацій можуть виконувати свої обов’язки як штатні працівники або на громадських засадах.
Керівник та інші працівники Апарату Центрального Проводу, працівники управ обласних (крайових) та районних організацій виконують свої обов’язки як штатні працівники або на засадах сумісництва.
Інші члени виборних органів Руху виконують свої обов´язки на громадських засадах. Рух відшкодовує їм фактичні витрати‚ пов´язані з виконаннях обов´язків у Русі.

V. ПРАВНИЙ СТАТУС

108. Рух має єдиний Статут. Обласні (крайові), районні (інші з правами районних) організації та осередки Руху не мають власних статутів і діють на підставі цього Статуту.
109. Рух після державної реєстрації у встановленому законодавством порядку діє на правах юридичної особи, має власний баланс, рахунки в банку, власні штампи та печатку.
Обласні (крайові), районні (інші з статусом районної) організації (районні осередки), первинні осередки Руху реєструються у керівних органах Руху у порядку, передбаченому Статутом. На підставі внутрішньої реєстрації обласні (крайові), районні (інші з статусом районної) організації (районні осередки) проходять державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку і після цього діють на правах юридичної особи, мають власні баланси, рахунки в банку, власні штампи та печатки.
Зразки штампів та печатки Руху затверджуються Центральним Проводом, штампів та печаток обласних (крайових) та районних організацій – відповідним обласним (крайовим) проводом.
110. Рух має свою символіку‚ затверджену ухвалою Всеукраїнських Зборів (З’їзду), яка повинна бути зареєстрована в установленому порядку. Символіка Руху може бути виготовлена тільки за ухвалою Центрального Проводу або Політичної Ради Руху.
Рух має виключне право на використання своєї назви (як повної, так і скороченої) та своєї символіки. Використання назви та символіки Руху особами, які не є членами Руху, а також органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями для цілей, не пов’язаних з діяльністю Руху, можливе тільки за рішенням керівних органів Руху.
111. Рух має право засновувати або вступати у міжнародні спілки, статутами яких передбачено створення лише консультативних або координуючих центральних органів.
112. Рух веде облік і статистичну звітність згідно з чинним законодавством. Рух‚ створені ним установи та організації зобов´язані вести оперативний та бухгалтерський облік‚ статистичну звітність‚ зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах‚ передбачених законодавством.
Рух не несе відповідальності у майнових зобов´язаннях ланок Руху‚ які є юридичними особами‚ а останні не є відповідальними у майнових зобов´язаннях Руху.
113. Справа припинення діяльності Народного Руху України вирішується Всеукраїнськими Зборами (З’їздом) Руху або за рішенням суду згідно з чинним законодавством.
Припинення діяльності (ліквідація чи розпуск) або реорганізація обласної (крайової) чи районної (іншої з статусом районної) організації (районного осередку) Руху може здійснюватися виключно ухвалою Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху. Саморозпуск чи реорганізація структурних ланок Руху їх власним рішенням не допускається.
114. Кошти та інше майно Руху‚ в тому числі в разі його ліквідації‚ не можуть перерозподілятися між його членами і використовуються для виконання статутних завдань або на благодійні цілі‚ а у випадках‚ передбачених законодавчими актами‚ за рішенням суду спрямовуються в доход держави.
При ліквідації районної (іншої з статусом районної) чи обласної (крайової) організації Руху на підставі ухвали Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Руху їхнє майно використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавством, за рішенням суду спрямовується в дохід держави.

VI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

115. Народний Рух України як політична партія‚ можливість утворення та існування якої ґарантована Конституцією України‚ є ланкою політичної системи України.
116. Центральні органи Руху перебувають у місті Києві.

 

KOMEHTAPI